УТЕРЕБИТИ, БЛЮ, БИШ,
Утеребити, блю, биш, гл.
1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Ном. № 2915. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки. Шевч. 24.
2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Черк. у. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила. Мет. 379.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 362.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
УТЕРЕБИТИСЯ, БЛЮСЯ, БИШСЯ, →← УТЕНЯ, НЯТИ,